Проект нового постановления Национального банка Украины №189

28.02.2011  Рубрика: Полезные статьи

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Правління

Національного банку України

від 14.05.2003 № 189

(у редакції постанови Правління

Національного банку України

від 31.01.2011 № 22)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Положення про здійснення

банками фінансового моніторингу

 

Це Положення розроблене на виконання Законів України “Про Національний банк України”, “Про банки і банківську діяльність” (далі – Закон про банки), “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму“ (далі – Закон) з метою запобігання використанню банківської системи для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

 

1. Загальні положення

 

1.1. Вимоги цього Положення поширюються на банки, відокремлені підрозділи банків, платіжні організації та членів платіжних систем, що є банківськими установами, філії іноземних банків (далі – банки).

 

1.2. У цьому Положенні терміни і поняття вживаються в таких значеннях:

аналіз ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму – заходи, що передбачають отримання висновків стосовно результатів здійсненої оцінки ризику використання послуг банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або фінансування тероризму (далі – легалізація кримінальних доходів/фінансування тероризму);

аналіз фінансових операцій – комплекс заходів, установлених внутрішніми нормативними документами банку з питань здійснення фінансового моніторингу, проведення яких дає змогу зробити висновок про відповідність/невідповідність фінансових операцій фінансовому стану клієнта і суті його діяльності та визначити рівень ризику клієнта;

вивчення фінансової діяльності клієнта – складова частина ідентифікації та вивчення клієнта, яка включає проведення порівняльного аналізу інформації, отриманої під час здійснення аналізу фінансових операцій клієнта, з інформацією, отриманою під час установлення ділових відносин (у тому числі в процесі уточнення інформації з питань ідентифікації, зокрема щодо суті діяльності, фінансового стану), та з інформацією, отриманою за час обслуговування за попередній період (квартал, півріччя, рік);

високий ризик – це рівень ризику, отриманий за результатами оцінки ризику клієнта, який визначається банком відповідно до розроблених банком критеріїв оцінки ризику проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму та свідчить про високу вірогідність використання клієнтом послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму;

відомості про контролерів юридичної/фізичної особи (фізичних осіб, які є власниками істотної участі в юридичній особі) – ідентифікаційні дані фізичної(их) особи (осіб) – контролера (контролерів) юридичної/фізичної особи (власника істотної участі в юридичній особі);

внутрішні нормативні документи банку з питань здійснення фінансового моніторингу – правила, програми, методики, інші документи з питань фінансового моніторингу, затверджені банком згідно з вимогами законодавства України та цього Положення;

засоби захисту інформації – програмно-технічні засоби, які забезпечують захист електронних документів від несанкціонованих дій щодо ознайомлення з їх змістом, модифікації або викривлення на етапі їх передавання електронною поштою Національного банку України (далі – Національний банк);

застережні заходи/належні заходи – визначені внутрішніми нормативними документами банку з питань здійснення фінансового моніторингу (з урахуванням Закону та цього Положення) заходи для обмеження та/або зниження до прийнятного (стандартного) рівня ризиків легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму;

зведений реєстр фінансових операцій – документ в електронному вигляді, який формується та ведеться банком – юридичною особою в порядку, установленому Правилами внутрішнього фінансового моніторингу банку в разі ведення окремих реєстрів відокремленими підрозділами банку;

значна сума – сума коштів, на яку здійснюється фінансова операція, що дорівнює чи перевищує 150 000 гривень (для суб’єктів господарювання, які проводять азартні ігри, – 13 000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150 000 гривень;

ідентифікаційні дані – відомості про фізичних осіб:

 

а) резидентів – прізвище, ім’я та по батькові; дата народження; серія і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дата видачі та орган, який його видав; відомості про місце проживання або місце перебування; ідентифікаційний номер (реєстраційний номер) згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів або серія та номер паспорта, у якому проставлено відмітку органів державної податкової служби про відмову в одержанні ідентифікаційного номера (реєстраційного номера);

 

б) нерезидентів – прізвище, ім’я та по батькові (за наявності); дата народження; серія і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дата видачі та орган, який його видав; громадянство; відомості про місце проживання або місце тимчасового перебування фізичної особи в Україні;

контрагент – особа, яка є другою стороною фінансової операції (контрагентом може бути банк), за якої між клієнтом та контрагентом відбувається передавання активів;

моніторинг ризику клієнта – відстеження рівнів ризику клієнта шляхом здійснення заходів, спрямованих на вивчення особи клієнта, його фінансової діяльності з огляду на встановлені банком критерії ризику легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму та ознаки схем фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією кримінальних доходів/фінансуванням тероризму, визначених у типологіях Спеціально уповноваженого органу та/або міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією кримінальних доходів/фінансуванням тероризму;

надання банківських послуг з використанням новітніх технологій – використання сучасних технологій комунікації для роботи з клієнтом на умовах дистанційного обслуговування, що не передбачає безпосереднього контакту з клієнтом під час його обслуговування;

низький ризик – це рівень ризику, отриманий за результатами оцінки ризику клієнта, який визначається банком відповідно до розроблених банком критеріїв оцінки ризику проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму та свідчить про низьку вірогідність використання клієнтом послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму;

особи, пов’язані з публічними діячами, – члени сім’ї та інші близькі родичі, юридичні особи, власниками істотної участі або контролерами яких є публічні діячі або їх близькі родичі (подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені);

певний період – проміжок часу, визначений банком у внутрішніх нормативних документах банку з питань здійснення фінансового моніторингу з метою здійснення посиленого моніторингу фінансових операцій;

первинний документ – документ, який містить обов’язкові реквізити [найменування особи (юридична або фізична), яка склала документ, найменування документа, дату і місце складання, зміст та обсяг операції, одиницю її виміру, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу – ініціатора здійснення операції; найменування одержувача коштів, номер(и) рахунку(ів)] та є підставою для відображення фінансової операції в системі автоматизації банку;

поглиблена (посилена) ідентифікація – ідентифікація клієнтів, визначених у Програмі ідентифікації і вивчення клієнтів банку, яка містить розширений перелік відомостей для ідентифікації та вивчення клієнта, з урахуванням рекомендацій Національного банку;

посилений моніторинг фінансових операцій – аналіз усіх фінансових операцій, які проводить клієнт за певний період, у разі виникнення мотивованої підозри в тому, що фінансова діяльність клієнта та/або фінансова(і) операція(ії) може(уть) бути пов’язана(і) з легалізацією кримінальних доходів/фінансуванням тероризму, а також з метою зниження рівня ризиків використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму;

прийнятний (стандартний) рівень ризиків легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму – ризик, який є керованим, підконтрольним банку, не може спричинити підвищення юридичного ризику та ризику репутації, а також погіршення фінансових результатів діяльності банку чи завдати шкоди його акціонерам, кредиторам і клієнтам;

програмне забезпечення банку з питань фінансового моніторингу (далі – програмне забезпечення) – програмний(і) модуль(і) або взаємопов’язана їх сукупність, що впроваджені в діяльність банку та використовуються банком для виконання функцій суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

реєстр фінансових операцій – документ в електронному вигляді, структура якого визначена відповідальним працівником банку за проведення фінансового моніторингу (далі – відповідальний працівник банку) та який формується і ведеться банком відповідно до вимог цього Положення та в порядку, установленому Правилами внутрішнього фінансового моніторингу банку;

результати оцінки ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму – висновки відповідального працівника банку щодо рівня ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму;

ризик використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму – наявна або потенційна небезпека підвищення юридичного та/або репутаційного ризику(ів) банку через проведення фінансових операцій, що пов’язані з легалізацією кримінальних доходів/фінансуванням тероризму;

ризик за типом клієнта – наявна або потенційна небезпека здійснення клієнтом фінансових операцій, що пов’язані з легалізацією кримінальних доходів/фінансуванням тероризму;

ризик країни (географічний) – ризик, пов’язаний із фінансовими операціями, якщо клієнт або установа, через яку він здійснює передавання (отримання) активів, має місце проживання (перебування, реєстрації) у країні, що віднесена до офшорних зон, або не виконує, або неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією кримінальних доходів/фінансуванням тероризму, та/або до яких Організацією Об’єднаних Націй застосовані відповідні санкції;

ризик клієнта – це наявна або потенційна небезпека в результаті виникнення ризику за типом клієнта, ризику послуг та ризику країни (географічного) окремо або в сукупності;

ризики легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму – сукупність ризиків клієнтів банку та ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму;

ризик послуги – ризик, який виникає в разі зміни економічної суті фінансової операції (послуги) через її можливе використання для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму, зокрема, якщо в результаті певних дій змінюються напрями та/або характер використання грошових потоків;

ризик репутації – це наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає через несприятливе сприйняття іміджу банку клієнтами, контрагентами, акціонерами (учасниками) або органами нагляду. Ризик репутації впливає на спроможність банку встановлювати нові відносини з контрагентами, надавати нові послуги або підтримувати наявні відносини. Цей ризик може призвести банк (або його керівників) до фінансових втрат або зменшення клієнтської бази, притягнення до адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності;

середній ризик – це рівень ризику, отриманий за результатами оцінки ризику клієнта, який визначається банком відповідно до розроблених банком критеріїв оцінки ризику проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму та свідчить про підвищену вірогідність використання клієнтом послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму;

спрощена ідентифікація – ідентифікація клієнтів, віднесених до типу клієнтів із низьким ризиком, визначеним у Програмі ідентифікації і вивчення клієнтів банку, яка передбачає отримання зменшеного переліку відомостей для ідентифікації з відповідними підтвердними документами;

фінансовий стан – сукупність показників, що відображають наявність, розміщення та/або використання активів клієнта банку, а також його реальні й потенційні фінансові можливості.

Інші терміни та поняття, які вживаються в цьому Положенні, застосовуються в значеннях, визначених Законом, Законом про банки, Законами України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” і нормативно-правовими актами Національного банку та Спеціально уповноваженого органу.

 

1.3. Цим Положенням установлюються загальні вимоги Національного банку щодо порядку:

обліку банку в Спеціально уповноваженому органі як суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

виявлення та реєстрації банками фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;

ідентифікації, вивчення та класифікації клієнтів з урахуванням установлених банком критеріїв ризиків;

надання банками Спеціально уповноваженому органу інформації відповідно до вимог законодавства України з питань запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму;

забезпечення управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму;

зупинення за рішенням банку фінансових операцій, щодо яких є мотивована підозра, що вони пов’язані з легалізацією кримінальних доходів/фінансуванням тероризму, якщо учасником або вигодоодержувачем за фінансовою операцією є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції;

забезпечення зупинення та/або відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнтів за рішенням (дорученням) Спеціально уповноваженого органу у випадках, передбачених Законом;

погодження призначення та звільнення відповідального працівника банку.

 

1.4. Відповідальним за організацію дотримання вимог законодавства України у сфері запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму та організацію внутрішньобанківської системи запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму є керівник виконавчого органу банку/керівник філії іноземного банку.

Організація дотримання вимог законодавства України у сфері запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму включає в себе комплекс заходів щодо забезпечення призначення відповідального працівника банку згідно з вимогами законодавства України у сфері запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму, створення та діяльності внутрішньобанківської системи запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму, прийняття і постійного оновлення внутрішніх нормативних документів банку з питань здійснення фінансового моніторингу, здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму.

 

1.5. Відповідальність за організацію дотримання вимог законодавства України у сфері запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму та організацію внутрішньобанківської системи запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму в разі призначення тимчасової адміністрації в банку/філії іноземного банку несе тимчасовий адміністратор банку/філії іноземного банку.

 

1.6. Відповідальність за організацію дотримання вимог законодавства України у сфері запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму в разі здійснення процедури ліквідації банку/філії іноземного банку несе ліквідатор.

 

1.7. Банки-правонаступники та банки, які реорганізували свої відокремлені підрозділи, зобов’язані забезпечити виконання вимог законодавства України щодо зберігання наявної до реорганізації інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та осіб, які брали участь у їх проведенні, і вчасно надавати Спеціально уповноваженому органу інформацію у випадках, передбачених Законом.

 

1.8. Підрозділ служби внутрішнього аудиту банку періодично, але не рідше одного разу на рік, здійснює перевірки дотримання банком вимог законодавства у сфері запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму. За результатами таких перевірок він готує висновки та пропозиції, які розглядаються спостережною (наглядовою) радою банку/керівником філії іноземного банку в порядку, визначеному установчими документами банку/положенням про філію іноземного банку.

 

1.9. Банк може створити внутрішньобанківську систему запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму, за якою окремі повноваження щодо ведення реєстру фінансових операцій, прийняття рішення про повідомлення Спеціально уповноваженому органу про фінансові операції у відповідному регіоні будуть здійснювати визначені банком відокремлені підрозділи банку (призначені відповідальні працівники відокремлених підрозділів банку).

 

1.10. Банк призначає відповідального працівника відокремленого підрозділу або покладає обов’язки відповідального працівника на іншу особу відокремленого підрозділу банку згідно з вимогами цього Положення, якщо ведення реєстру фінансових операцій, повідомлення Спеціально уповноваженому органу про фінансові операції здійснює відокремлений підрозділ банку.

 

1.11. Банк для автоматизації процесів з питань фінансового моніторингу використовує програмне забезпечення, яке має забезпечувати:

виявлення та блокування фінансової операції, що здійснюється на користь або за дорученням клієнта банку, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, безпосередньо до її проведення;

ведення анкет клієнтів банку в електронному вигляді;

ведення реєстру (у тому числі зведеного реєстру) фінансових операцій;

унеможливлення виключення інформації з реєстру фінансових операцій;

обмін інформацією зі Спеціально уповноваженим органом;

ведення протоколу роботи кожного з користувачів, захищеного від модифікації. У протоколі має відображатися початок та завершення роботи кожного з користувачів із зазначенням часу з точністю до секунди;

реалізацію вимог законодавства України, зокрема вимог нормативно-правових актів Національного банку, Спеціально уповноваженого органу;

реалізацію вимог внутрішніх нормативних документів банку з питань здійснення фінансового моніторингу;

наявність системи захисту інформації, що відповідає вимогам законодавства України у сфері захисту інформації;

наявність системи резервного копіювання та зберігання інформації.

 

1.12. Документи в електронному вигляді формуються за допомогою програмно-апаратних засобів банку або Спеціально уповноваженого органу і надсилаються адресату з використанням електронної пошти та засобів захисту інформації Національного банку.

Структура та склад реквізитів документів в електронному вигляді, що формуються банком, визначаються Національним банком та Спеціально уповноваженим органом і доводяться до відома банків у встановленому порядку.

 

1.13. Документи в електронному вигляді, які сформовані за допомогою програмно-апаратних засобів банку або Спеціально уповноваженого органу, зберігаються в електронних архівах протягом таких строків:

реєстр/зведений реєстр фінансових операцій – протягом п’яти років з моменту закінчення календарного року, в якому формувався реєстр/зведений реєстр фінансових операцій;

анкети клієнтів – не менше п’яти років після завершення ділових відносин;

файли, надіслані Спеціально уповноваженому органу та отримані від Спеціально уповноваженого органу з використанням електронної пошти і засобів захисту інформації Національного банку, – протягом п’яти років з дати надсилання чи отримання.

 

2. Вимоги до внутрішніх нормативних документів банку

з питань здійснення фінансового моніторингу

 

2.1. Внутрішні нормативні документи банку з питань здійснення фінансового моніторингу розробляються банком – юридичною особою/філією іноземного банку з урахуванням вимог законів України, що регулюють питання запобігання та протидії легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму, цього Положення, нормативно-правових актів Національного банку, Спеціально уповноваженого органу, прийнятих для виконання та відповідно до цих законів, рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Базельського комітету банківського нагляду і реалізовуються для забезпечення функціонування внутрішньобанківської системи запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму.

 

2.2. Основними принципами розроблення та реалізації внутрішніх нормативних документів банку з питань здійснення фінансового моніторингу є:

управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму з метою зменшення до прийнятного (стандартного) рівня ризиків легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму;

забезпечення здійснення працівниками банку (у межах їх компетенції) ідентифікації і вивчення клієнтів та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу або стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму.

 

2.3. Банк зобов’язаний розробити та затвердити такі окремі внутрішні нормативні документи з питань здійснення фінансового моніторингу, що мають оновлюватися на постійній основі з урахуванням змін до законодавства України та подій, що можуть вплинути на ризики легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму:

Правила внутрішнього фінансового моніторингу банку;

Програму ідентифікації та вивчення клієнтів банку;

Програму здійснення фінансового моніторингу за певним напрямом діяльності банку в процесі обслуговування клієнтів (розрахункових та касових операцій, вкладних (депозитних) операцій, валютних операцій, операцій з використанням спеціальних платіжних засобів, операцій з цінними паперами, кредитних операцій тощо). За кожним напрямом діяльності банку розробляється окрема програма;

Програму оцінки та управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму;

Програму навчання та підвищення кваліфікації працівників банку.

 

2.4. Банк має право розробити і реалізовувати також інші внутрішні нормативні документи банку з питань здійснення фінансового моніторингу.

 

2.5. Внутрішні нормативні документи банку з питань здійснення фінансового моніторингу є документами з обмеженим доступом.

Внутрішніми нормативними документами банку з питань здійснення фінансового моніторингу визначається порядок ознайомлення з цими документами працівників банку (залежно від їх посадових обов’язків) під підпис у разі:

затвердження, унесення змін до внутрішніх нормативних документів банку з питань здійснення фінансового моніторингу;

приймання на роботу в банк – до початку виконання посадових обов’язків.

 

2.6. Внутрішні нормативні документи банку з питань здійснення фінансового моніторингу затверджуються органами управління або керівником виконавчого органу банку/керівником філії іноземного банку в порядку, визначеному установчими документами банку/положенням про філію іноземного банку, за поданням відповідального працівника банку.

Банк зобов’язаний не пізніше десятого робочого дня з моменту затвердження внутрішніх нормативних документів з питань здійснення фінансового моніторингу або внесення змін до них подати їх копії, засвідчені належним чином (прошиті, пронумеровані, засвідчені підписом керівника банку, скріплені печаткою банку):

Національному банку – банками 1 і 2 груп, 3 і 4 груп Київського регіону/філією іноземного банку;

територіальному управлінню Національного банку – банками 3 і 4 груп, крім банків Київського регіону.

Порядок надання копій внутрішніх нормативних документів банку з питань здійснення фінансового моніторингу має забезпечувати їх гарантовану доставку та конфіденційність.

 

2.7. Внутрішні нормативні документи банку з питань здійснення фінансового моніторингу повинні бути спрямовані на:

забезпечення конфіденційності інформації про факт передавання відомостей про фінансову операцію клієнта Спеціально уповноваженому органу;

забезпечення конфіденційності інформації про внутрішні нормативні документи банку з питань здійснення фінансового моніторингу;

забезпечення конфіденційності інформації про рахунки і внески клієнтів банку, про клієнтів і їх фінансові операції, а також інших відомостей, що становлять банківську таємницю;

запобігання залученню працівників банку до легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму.

 

2.8. Правила внутрішнього фінансового моніторингу банку мають містити:

опис організаційної структури внутрішньобанківської системи запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму;

вимоги до кадрового забезпечення внутрішньобанківської системи запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму;

основні засади діяльності (принципи, завдання, права) окремого структурного підрозділу банку із запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму (у разі його створення);

порядок обігу та забезпечення конфіденційності інформації щодо фінансових операцій;

порядок надання інформації до правоохоронних органів, визначених законодавством України;

опис формату і структури реєстру фінансових операцій (зведеного реєстру фінансових операцій);

порядок ведення та доступу до реєстру (у тому числі до зведеного реєстру) фінансових операцій;

порядок прийняття рішення щодо внесення інформації про фінансову операцію до реєстру фінансових операцій;

порядок прийняття рішення щодо надання інформації та надання інформації про фінансову операцію до Спеціально уповноваженого органу;

порядок надання інформації на запит Спеціально уповноваженого органу у випадках, передбачених Законом;

порядок зупинення фінансових операцій за рішенням банку у випадках, передбачених Законом;

порядок виконання рішень/доручень Спеціально уповноваженого органу у випадках, передбачених Законом;

порядок зберігання документів та інформації з питань фінансового моніторингу.

 

2.9. Програма ідентифікації та вивчення клієнтів банку має містити:

 

а) розподіл обов’язків та визначення підрозділу(ів) банку та/або працівників банку, відповідальних за проведення ідентифікації, оцінку фінансового стану клієнта та уточнення інформації про клієнта та/або осіб, які діють від імені клієнта;

 

б) порядок з’ясування мети і характеру майбутніх ділових відносин з клієнтами та документального підтвердження отриманих результатів;

 

в) порядок ідентифікації клієнта (осіб, які діють від імені клієнта) у разі установлення ділових відносин з ним, проведення клієнтом фінансової операції з готівкою без відкриття рахунку;

 

г) особливості здійснення щодо окремих типів клієнтів:

спрощеної ідентифікації;

поглибленої (посиленої) ідентифікації і вивчення їх фінансової діяльності;

 

ґ) порядок одержання відомостей та інформації стосовно ідентифікації клієнтів, які користуються послугами, що надаються з використанням новітніх технологій;

 

д) порядок проведення оцінки фінансового стану клієнтів на підставі показників, що характеризують фінансовий стан клієнта;

 

е) заходи щодо уточнення інформації про клієнта, у тому числі про його діяльність і фінансовий стан, порядок проведення таких заходів;

 

є) порядок класифікації клієнтів відповідно до Програми оцінки та управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму (далі – Програма оцінки ризиків), а також порядок ужиття заходів щодо клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними таких фінансових операцій;

 

ж) порядок та строки проведення заходів із перевірки інформації про клієнта (особу, яка діє від його імені), якщо:

виникли сумніви щодо достовірності наданої ним інформації;

ризик проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму оцінюється як високий;

 

з) порядок вивчення фінансової діяльності клієнта, у тому числі порядок проведення щоквартального аналізу фінансових операцій клієнтів;

 

и) порядок ведення електронної анкети, який повинен забезпечити своєчасність, повноту та достовірність унесення інформації до електронної анкети клієнта;

 

і) відповідальність за невиконання/неналежне виконання працівниками банку обов’язків у частині нездійснення/неналежного здійснення заходів з ідентифікації та вивчення клієнтів, передбачених Програмою ідентифікації та вивчення клієнтів банку;

 

ї) порядок відмови в передбачених Законом та Законом про банки випадках від установлення ділових відносин або проведення фінансової операції.

 

2.10. У Програмі оцінки ризиків мають ураховуватися обсяги проведених банком фінансових операцій, перелік послуг, що надаються клієнтам, спрямованість на певні види обслуговування, а також стратегія розвитку банку.

Програма оцінки ризиків має включати:

 

а) порядок організації системи управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму (з визначенням структури та функціональних обов’язків працівників за всіма напрямами діяльності банку в процесі обслуговування клієнтів) з урахуванням особливостей оцінки ризиків клієнтів (на всіх етапах обслуговування) та ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму банку (у цілому) і в розрізі його відокремлених підрозділів або областей;

 

б) методику оцінки ризиків легалізації кримінальних доходів/ фінансування тероризму (окремо для оцінки ризиків клієнтів та ризику використання послуг банку), що має містити:

критерії та показники для визначення рівнів ризиків;

вхідні дані та інформаційні джерела для проведення оцінки ризиків;

алгоритм (модель) проведення оцінки ризиків;

шкалу визначення рівнів ризиків;

порядок перевірки достовірності результатів оцінки ризиків, який, зокрема, має передбачати зіставлення отриманих результатів і результатів перевірок банку службою внутрішнього аудиту та/або окремим структурним підрозділом із запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму і Національним банком.

 

в) порядок здійснення моніторингу ризиків клієнтів та аналізу ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму, що передбачає:

періодичність їх проведення (не рідше одного разу на квартал);

звітність (порядок та строки доведення результатів, які зазначаються у звітності, до відома відповідального працівника банку та керівника виконавчого органу банку/керівника філії іноземного банку);

 

г) перелік застережних заходів/належних заходів, порядок та строки їх проведення, контроль за результатами відповідно до вжитих заходів;

 

ґ) порядок проведення навчання працівників щодо практичної реалізації Програми оцінки ризиків.

 

2.11. Програма здійснення фінансового моніторингу за певним напрямом діяльності банку в процесі обслуговування клієнтів має містити:

 

а) розподіл обов’язків та визначення підрозділу(ів) та/або працівників банку, відповідальних за своєчасність виявлення і надання інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу або стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, відповідальному працівникові банку;

 

б) ознаки фінансових операцій за певним напрямом діяльності, які:

підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу;

підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу;

можуть бути пов’язані, стосуватися або призначатися для фінансування тероризму;

 

в) порядок виявлення фінансових операцій, які:

підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу;

підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу;

можуть бути пов’язані, стосуватися або призначатися для фінансування тероризму, а також, якщо їх учасниками або вигодоодержувачами за ними є особи, які включені до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції.

Банк зобов’язаний у цьому порядку передбачити:

обов’язкове здійснення аналізу фінансової операції з метою виявлення тих, що підлягають фінансовому моніторингу, згідно з вимогами пункту 6.1 глави 6 цього Положення;

порядок застосування програмного забезпечення в процесі виявлення фінансових операцій у випадках, передбачених Законом, у тому числі тих, учасниками або вигодоодержувачами за якими є особи, які включені до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції;

 

г) особливості виявлення фінансових операцій, які містять ознаки фінансового моніторингу, що здійснюються з використанням новітніх технологій, які, зокрема, забезпечують проведення фінансових операцій без безпосереднього контакту з клієнтом;

 

ґ) порядок ужиття заходів щодо з’ясування суті та мети фінансової операції клієнта, що підлягає фінансовому моніторингу;

 

д) порядок посиленого моніторингу фінансових операцій клієнтів із високим рівнем ризику. Цей порядок має передбачати дії щодо аналізу всіх фінансових операцій, які проводить клієнт;

 

е) порядок підготовки та надання працівниками відповідальному працівникові банку або працівникові, уповноваженому відповідальним працівником банку, інформації про фінансові операції, а також іншої інформації, необхідної для прийняття рішення про внесення інформації про фінансову операцію до реєстру фінансових операцій, та прийняття відповідальним працівником банку рішення про повідомлення Спеціально уповноваженого органу, а також фіксації отримання зазначеної інформації відповідальним працівником банку або працівником, уповноваженим відповідальним працівником банку, та прийнятого відповідальним працівником банку або працівником, уповноваженим відповідальним працівником банку, рішення щодо реєстрації цієї фінансової операції;

 

є) відповідальність за неналежне виконання працівниками своїх обов’язків.

 

2.12. Банк, який є платіжною організацією платіжної системи та/або членом платіжної системи, зобов’язаний розробити та затвердити Програму здійснення фінансового моніторингу фінансових операцій з переказу коштів за допомогою платіжної системи (у тому числі з використанням спеціальних платіжних засобів) з урахуванням вимог, установлених у пункті 2.11 цієї глави.

Банк – платіжна організація платіжної системи або член платіжної системи повинен установити Правила внутрішньодержавної та міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є банк, які мають містити, зокрема:

вимоги, установлені законодавством України, у сфері запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму, які поширюватимуться на банк – юридичну особу в разі його участі в платіжній системі, і порядок виконання ним цих вимог, та який має відповідати міжнародним стандартам у цій сфері;

порядок забезпечення в платіжній системі виконання сьомої спеціальної рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) щодо боротьби з фінансуванням тероризму.

 

2.13. Банк для забезпечення належного рівня підготовки персоналу з питань запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму розробляє та реалізовує Програму навчання та підвищення кваліфікації працівників банку (далі – Програма навчання).

Програма навчання складається з урахуванням того, що основною умовою успішного здійснення банком діяльності з питань запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму є безпосередня участь кожного працівника (у межах його компетенції) у цьому процесі. Щорічно відповідно до Програми навчання банк складає плани проведення навчання та підвищення кваліфікації працівників банку та забезпечує фіксування результатів отриманих працівниками банку знань.

Програма навчання має включати, зокрема, таке:

 

а) заходи з організації навчання працівників залежно від їх посадових обов’язків за такими напрямами:

ознайомлення працівників із законодавством України та міжнародними документами, рекомендаціями Базельського комітету банківського нагляду з питань запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму;

ознайомлення працівників з внутрішніми нормативними документами банку з питань здійснення фінансового моніторингу;

практичні заняття щодо реалізації внутрішніх нормативних документів банку з питань здійснення фінансового моніторингу;

 

б) заходи з організації підвищення кваліфікації працівників банку з питань запобігання легалізації кримінальних доходів за такими напрямами:

вивчення передового досвіду щодо виявлення фінансових операцій клієнтів, які можуть бути пов’язані з легалізацією кримінальних доходів/фінансуванням тероризму (типологій, схем);

ознайомлення із засобами і прийомами вивчення клієнтів та перевірки інформації щодо їх ідентифікації.

Працівник банку, відповідальний за виконання програм(и) здійснення фінансового моніторингу операцій з цінними паперами, у разі здійснення банком професійної діяльності на ринку цінних паперів, проходить навчання та/або підвищення кваліфікації з питань запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму відповідно до вимог Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

 

 

3. Побудова та забезпечення ефективного функціонування

системи управління ризиками легалізації кримінальних доходів/

фінансування тероризму

 

3.1. Банк – юридична особа/філія іноземного банку зобов’язаний(а) створити та забезпечити функціонування системи управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму.

Система управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму включає таке:

розроблення та впровадження Програми оцінки ризиків;

здійснення оцінки ризиків;

моніторинг ризиків клієнтів;

аналіз ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму;

контроль за ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму;

навчання працівників щодо реалізації Програми оцінки ризиків.

 

3.2. Система управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму має відповідати організаційній структурі банку, специфіці, обсягам та структурі клієнтської бази банку.

 

3.3. Банк зобов’язаний здійснювати управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму.

Забезпечення ефективного функціонування системи управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму здійснюється банком шляхом:

документування фактів, що можуть вплинути на формування відповідного(их) рівня(ів) ризику(ів) легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму;

урахування результатів оцінки ризиків легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму в разі прийняття рішень під час здійснення банком своїх функцій.

 

3.4. Банк для забезпечення створення та ефективного функціонування системи управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму зобов’язаний установити, розподілити (шляхом визначення в посадових інструкціях) та довести згідно з вимогами, установленими пунктом 2.5 глави 2 цього Положення, до відома працівників банку їх функціональні обов’язки.

 

3.5. Здійснення оцінки ризику передбачає:

 

а) установлення рівня ризику клієнта з урахуванням таких основних складових ризику: ризику за типом клієнта, ризику послуги та ризику країни (географічного).

Банк уперше здійснює оцінку та фіксує рівень ризику клієнта під час установлення з ним ділових відносин.

Банк самостійно встановлює критерії ризику клієнта з урахуванням критеріїв ризику, визначених Спеціально уповноваженим органом у встановленому Законом порядку. Рівень ризику клієнта переглядається (змінюється або підтверджується попередньо визначений) за результатами проведеного банком моніторингу ризику клієнта, але не рідше одного разу на рік. В анкеті клієнта відображаються всі рівні його ризику із зазначенням дати встановлення (зміни), починаючи з часу встановлення ділових відносин.

Під час установлення рівня ризику клієнта має враховуватися те, що низький рівень ризику не може бути присвоєний клієнту в разі наявності хоча б одного з критеріїв ризику.

Високий рівень ризику обов’язково встановлюється:

клієнту, який уключений до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно якого застосовано міжнародні санкції;

клієнту – публічному діячеві та пов’язаній з ним особі;

клієнту, місцем проживання (перебування, реєстрації) якого є держава, у якій не застосовуються або застосовуються недостатньою мірою рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та інших міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму;

банку-нерезиденту [окрім банків, які зареєстровані в державах – членах Європейського Союзу та/або які розташовані на території держав, які є членами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), державах – членах Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)], з яким установлюються кореспондентські відносини.

Банк установлює високий рівень ризику також іншим клієнтам за наявності відповідних критеріїв ризиків, визначених у Програмі оцінки ризиків згідно з цим Положенням;

 

б) установлення рівня ризику використання своїх послуг для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму.

Установлення рівня ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму має охоплювати всі напрями діяльності банку та здійснюватися щодо банку (у цілому) та в розрізі відокремлених підрозділів банку або областей.

Шкала для класифікації рівнів ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму може бути дво-, три- або чотириступеневою, але має обов’язково містити “високий” рівень.

 

3.6. Оцінка ризиків легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму має здійснюватися за методикою оцінки ризиків клієнтів та ризику використання послуг банку, передбаченою Програмою оцінки ризиків.

 

3.7. Не рідше одного разу на рік банк зобов’язаний здійснювати перевірку достовірності результатів оцінки ризиків легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму. Результат перевірки в порядку та строки, установлені Програмою оцінки ризиків, оформляється у вигляді доповідної записки та подається керівникові виконавчого органу банку/керівникові філії іноземного банку за підписом відповідального працівника банку.

 

3.8. Моніторинг ризиків клієнтів здійснюється банком відповідно до Програми оцінки ризиків.

 

3.9. Не рідше одного разу на квартал банк зобов’язаний здійснювати оцінку та аналіз ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму на рівні банку (в цілому) та в розрізі відокремлених підрозділів банку (як на території України, так і за її межами) або областей відповідно до Програми оцінки ризиків.

Аналіз ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму повинен ураховувати діяльність банку за відповідними напрямами (видами банківських послуг).

 

3.10. Контроль за ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму передбачає:

 

а) доведення до відома керівника виконавчого органу банку/керівника філії іноземного банку результатів моніторингу ризиків клієнтів та аналізу оцінки ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму, які оформляються у формі звіту (далі – Звіт).

Звіт має містити, зокрема, таке:

висновки за результатами моніторингу ризиків клієнтів;

висновки щодо рівня ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму на рівні банку (у цілому) та в розрізі відокремлених підрозділів банку (як на території України, так і за її межами) або областей;

пропозиції щодо застережних заходів/належних заходів;

строки виконання запропонованих заходів.

Звіт оформляється у вигляді доповідної записки та подається керівникові виконавчого органу банку/керівникові філії іноземного банку за підписом відповідального працівника банку не рідше одного разу на квартал, але не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за звітним кварталом;

 

б) забезпечення керівником виконавчого органу банку/керівником філії іноземного банку за результатами розгляду Звіту здійснення застережних заходів/належних заходів, визначених Програмою оцінки ризиків.

 

3.11. Усі звіти, які надаються відповідальним працівником банку у відповідності до вимог Закону та цього Положення, з резолюціями керівника виконавчого органу банку/керівника філії іноземного банку, мають зберігатися в окремій справі протягом п’яти років.

 

3.12. Банк зобов’язаний уживати застережних заходів/належних заходів.

 

3.13. Відповідальний працівник банку зобов’язаний проводити навчання працівників банку, які залучені до виконання Програми оцінки ризиків, щодо її практичної реалізації не рідше одного разу на три роки та не пізніше двох місяців з часу внесення змін до Програми оцінки ризиків.

 

4. Порядок надсилання повідомлення про взяття на

облік/зняття з обліку суб’єкта первинного фінансового моніторингу

 

4.1. Банк зобов’язаний стати на облік у Спеціально уповноваженому органі як суб’єкт первинного фінансового моніторингу та в разі припинення своєї діяльності повідомити про це Спеціально уповноважений орган.

Банк зобов’язаний надіслати повідомлення про взяття на облік відокремленого підрозділу банку як підрозділу суб’єкта первинного фінансового моніторингу, якщо цей відокремлений підрозділ веде реєстр фінансових операцій та надає інформацію про фінансові операції Спеціально уповноваженому органу самостійно або через банк – юридичну особу.

 

4.2. Банк зобов’язаний надіслати файл-повідомлення про облік банку до Спеціально уповноваженого органу для взяття на облік банку в Єдиній державній інформаційній системі у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів або фінансуванню тероризму (далі – Єдина інформаційна система) Спеціально уповноваженого органу, а також у разі:

призначення відповідального працівника банку;

звільнення відповідального працівника банку;

призначення особи, яка тимчасово виконуватиме обов’язки відповідального працівника банку в разі його відсутності;

зміни відомостей про банк та/або про відповідального працівника банку або особу, яка тимчасово виконує його обов’язки;

припинення діяльності банку.

 

4.3. Спеціально уповноважений орган протягом п’яти робочих днів після взяття на облік банку в Єдиній інформаційній системі Спеціально уповноваженого органу присвоює банку обліковий ідентифікатор та повідомляє про це банк шляхом надсилання файла-повідомлення про взяття (відмову від взяття) на облік банку.

 

4.4. Копії файлів-повідомлень про облік, надісланих до Спеціально уповноваженого органу, та файлів-повідомлень про взяття (відмову від взяття) на облік банку зберігаються банком в електронному вигляді до припинення (шляхом ліквідації) діяльності банку.

 

4.5. Реквізити та структура файла-повідомлення про облік та файла-повідомлення про взяття (відмову від взяття) на облік банку встановлюються Національним банком за погодженням зі Спеціально уповноваженим органом.

 

5. Порядок ідентифікації клієнтів та вивчення

їх фінансової діяльності

 

5.1. Банк відповідно до законодавства України зобов’язаний ідентифікувати та здійснювати вивчення фінансової діяльності:

 

а) клієнтів, які встановлюють ділові відносини з банком (відкривають рахунки, укладають договори);

 

б) клієнтів, які здійснюють фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

 

в) клієнтів, які здійснюють фінансові операції з готівкою без відкриття рахунку на суму, що дорівнює або перевищує 150 000 гривень, або на суму, еквівалентну зазначеній сумі в іноземній валюті.

Банк відповідно до законодавства України зобов’язаний ідентифікувати також осіб, які діють від імені зазначених у цьому пункті клієнтів (далі – довірена особа), та осіб, від імені або за дорученням чи в інтересах яких проводиться фінансова операція.

 

5.2. Банк зобов’язаний пересвідчитися в чинності поданих клієнтом/довіреною особою документів та відповідності їх вимогам законодавства України до встановлення ділових відносин з клієнтом (відкриття рахунку, проведення фінансової операції тощо).

 

5.3. Відносини з публічними діячами та пов’язаними з ними особами встановлюються з письмового дозволу керівника виконавчого органу банку/керівника філії іноземного банку.

 

5.4. Надані клієнтом/довіреною особою належним чином засвідчені копії документів, копії представлених ним оригіналів документів та інші документи, що є підставою для ідентифікації, уточнення та/або вивчення юридичної, фізичної особи-підприємця або фізичної особи, мають міститися у справі клієнта і зберігатися протягом термінів, визначених законодавством України.

 

5.5. Банк, який є платіжною організацією та/або членом платіжної системи, під час здійснення клієнтом, який ініціює переказ коштів на користь третіх осіб на суму, що дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 8 000 гривень, зобов’язаний внести до документа про переказ інформацію про:

прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) клієнта;

місце проживання або тимчасового перебування клієнта (замість місця проживання або тимчасового перебування може зазначатися ідентифікаційний номер платника податків (реєстраційний номер облікової картки платника податків) клієнта або дата і місце його народження);

номер рахунку клієнта (у разі відсутності рахунку зазначається унікальний обліковий номер фінансової операції);

найменування або код банку, через який здійснюється переказ коштів клієнтом.

Банк забезпечує супроводження переказу коштів вищезазначеною інформацією про ініціатора переказу на всіх етапах здійснення переказу коштів.

 

5.6. Банк проводить спрощену ідентифікацію для таких клієнтів:

органів державної влади України;

підприємств, що повністю перебувають у державній або комунальній власності;

міжнародних установ та організацій, у яких бере участь Україна відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

 

5.7. Банк під час проведення спрощеної ідентифікації встановлює:

 

а) для органів державної влади України – повне найменування, місцезнаходження, реквізити розпорядчого акта, на підставі якого створено юридичну особу (найменування, дата прийняття/підписання, номер розпорядчого акта), ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

 

б) для підприємств державної або комунальної власності – повне найменування, місцезнаходження, реквізити розпорядчого акта, яким створено підприємство (найменування, дата прийняття/підписання, номер розпорядчого акта), код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

 

в) для міжнародних установ та організацій, у яких бере участь Україна відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – повне найменування, місцезнаходження, відомості про міжнародний договір, згідно з яким створені такі установи та організації (дата укладення, номер, дата ратифікації Україною договору).

 

5.8. Банк стосовно клієнтів високого ризику з метою зменшення виявлених ризиків зобов’язаний:

здійснювати поглиблену (посилену) ідентифікацію та пред’являти додаткові вимоги під час відкриття рахунку чи встановлення відносин з клієнтами;

здійснювати перевірку наданої клієнтом інформації, що стосується ідентифікації та вивчення клієнта (уключаючи власників клієнта);

здійснювати уточнення інформації у строки, визначені в абзаці другому пункту 5.10 цієї глави;

здійснювати посилений моніторинг фінансових операцій, що проводяться такими клієнтами;

уживати інших заходів відповідно до Програми ідентифікації та вивчення клієнтів банку та Програми оцінки ризиків.

 

5.9. Банк зобов’язаний під час вивчення установчих документів юридичної особи, документів, що підтверджують її державну реєстрацію, та інших наданих клієнтом документів приділяти особливу увагу:

 

а) оформленню установчих документів (ураховуючи всі зареєстровані зміни) та документів, що підтверджують її державну реєстрацію;

 

б) видам діяльності та фінансовим операціям, що планує проводити клієнт;

 

в) складу власників юридичної особи (за винятком підприємств державної та комунальної власності) та її контролерів;

 

г) структурі органів управління юридичної особи та їх складу;

 

ґ) розміру зареєстрованого та сплаченого статутного капіталу;

 

д) кількості працівників.

 

5.10. Банк зобов’язаний уточнювати інформацію щодо ідентифікації та вивчення клієнта:

не рідше одного разу на рік, якщо ризик проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму оцінюється банком як високий;

не рідше одного разу на два роки, якщо ризик проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму оцінюється банком як середній.

Для інших клієнтів термін уточнення інформації не повинен перевищувати трьох років.

 

5.11. Банк зобов’язаний проводити обов’язкове уточнення інформації щодо ідентифікації та вивчення клієнта в разі:

 

а) зміни власника істотної участі;

 

б) зміни місцезнаходження (проживання та/або перебування) власника рахунку;

 

в) унесення змін до установчих документів;

 

г) закінчення строку (припинення) дії, втрати чинності чи визнання недійсними поданих документів.

Банк вживає заходів щодо обов’язкового уточнення інформації протягом двох місяців з дня отримання відповідної інформації/настання події.

Банк зобов’язаний усі вжиті заходи щодо обов’язкового уточнення інформації підтверджувати документально.

 

5.12. Банк під час установлення ділових відносин з клієнтом або проведення фінансових операцій без відкриття рахунку на суму, яка дорівнює чи перевищує 150 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150 000 гривень, зобов’язаний:

з’ясувати мету і характер майбутніх ділових відносин, визначити суть діяльності клієнта;

оцінити фінансовий стан клієнта;

установити відомості про фізичних осіб, які є власниками істотної участі в юридичній особі – клієнтові банку, а також про контролерів клієнта (щодо клієнта – фізичної особи за наявності);

визначити ризик клієнта.

 

5.13. Банк проводить оцінку фінансового стану клієнтів:

під час установлення ділових відносин з клієнтами;

щороку – клієнтів високого рівня ризику;

не рідше одного разу на два роки – клієнтів середнього рівня ризику;

не рідше одного разу на три роки – клієнтів інших рівнів ризику;

до проведення фінансової операції – клієнта, який проводить фінансову операцію без відкриття рахунку на значну суму.

 

5.14. Банк для проведення оцінки фінансового стану клієнта використовує такі джерела інформації:

річну фінансову звітність клієнта – юридичної особи та фізичної особи- підприємця (за наявності), що складена відповідно до вимог законодавства України та отримана банком безпосередньо від клієнта (баланс, витяги, що містять дані про прибутки та збитки господарської діяльності клієнта, податкова декларація з додатками);

дані щодо руху коштів за рахунком (рахунками) клієнта, відкритим(и) у банку;

фінансову звітність клієнта – юридичної особи, що опублікована в засобах масової інформації відповідно до вимог законодавства України;

фінансову звітність клієнта та інформацію щодо фінансового стану, що отримана із спеціалізованих веб-сайтів мережі Інтернет.

Банк для проведення оцінки фінансового стану клієнта може використовувати такі джерела інформації:

 

а) дані, отримані банком внаслідок письмового опитування клієнта банку щодо:

фізичних осіб – місце роботи (посада); сума доходу за основним місцем роботи за останній місяць, останніх шість місяців; наявність/відсутність нерухомого/рухомого майна; наявність цінних паперів, що перебувають у власності (вид цінного папера, сума, кількість, емітент, динаміка котирування); сума депозитів в інших банках; сума заборгованості за кредитами в інших банках; наявність/відсутність поточних рахунків в інших банках;

фізичних осіб-підприємців – період фактичної діяльності з моменту державної реєстрації; наявність/відсутність найманих працівників; здійснення зовнішньоекономічної діяльності та її напрями (діючі зовнішньоекономічні договори: суми за договорами, строк дії договорів, країна, обслуговуючий банк); дані, що визначені абзацом другим підпункту “а” цього пункту;

юридичних осіб – наявність/відсутність мережі філій та/або дочірніх компаній (у тому числі за кордоном); сума депозитів в інших банках; наявність цінних паперів, що перебувають у власності (вид цінного папера, сума, кількість, емітент, динаміка котирування); сума заборгованості за кредитами в інших банках; сума заборгованості за кредитами, отриманими від нерезидентів; наявність/відсутність поточних рахунків в інших банках; здійснення зовнішньоекономічної діяльності та її напрями (діючі зовнішньоекономічні договори: суми за договорами; строк дії договорів; країна; обслуговуючий банк); кількість працівників (згідно штатного розпису);

 

б) фінансову інформацію, що отримана від третіх осіб;

 

в) інформацію, що отримана від державних органів;

 

г) додаткову інформацію з інших джерел.

 

5.15. Банк під час реалізації Програми ідентифікації та вивчення клієнтів банку зобов’язаний формувати та вести електронні анкети клієнтів за формами, наведеними в додатках 1 – 6 до цього Положення.

 

5.16. Банк в разі потреби приймає рішення про доповнення анкет(и) додатковими даними.

 

5.17. Анкета є внутрішнім документом в електронному вигляді банку і має містити всю інформацію, отриману банком за результатами ідентифікації та вивчення фінансової діяльності, результати оцінки фінансового стану клієнта, щоквартального аналізу його фінансових операцій, уточнених даних щодо ідентифікації, а також висновки банку щодо репутації клієнта та оцінки ризику клієнта.

 

5.18. Анкета формується за результатами здійснення ідентифікації клієнта на етапі встановлення відносин з ним. У процесі вивчення фінансової діяльності клієнта інформація, що міститься в анкеті, доповнюється новими або уточненими даними в порядку, установленому Програмою ідентифікації та вивчення клієнтів банку.

 

5.19. Банк зобов’язаний забезпечити відображення (у разі потреби формування паперової форми анкети) усіх даних електронної анкети з обов’язковим зазначенням інформації, пов’язаної з ідентифікацією та вивченням фінансової діяльності клієнта, дати внесення до анкети доповнень щодо ідентифікації та вивчення, та зміни рівня ризику клієнта чи висновку щодо його репутації.

 

5.20. Банк зобов’язаний здійснювати щоквартальний аналіз фінансових операцій клієнта щодо їх відповідності фінансовому стану та суті діяльності клієнта, уключаючи всі фінансові операції клієнта, проведені за усіма рахунками, що відкриті в банку, для обліку фінансових операцій цього клієнта, не пізніше останнього робочого дня другого місяця, наступного за звітним кварталом.

 

6. Порядок аналізу, виявлення та реєстрації

фінансових операцій

 

6.1. Аналіз фінансових операцій з метою виявлення таких, що відповідно до Закону підлягають фінансовому моніторингу, здійснюється працівниками банку в порядку, установленому Програмою здійснення фінансового моніторингу за певним напрямом діяльності банку під час обслуговування клієнтів:

до початку (у процесі, у разі спроби проведення);

у день відмови клієнта від проведення фінансової операції;

не пізніше наступного робочого дня після отримання банком необхідних документів та/або відомостей щодо фінансових операцій, стосовно яких на час їх проведення не було необхідної для прийняття рішення інформації.

 

6.2. Банк в разі потреби проводить подальший контроль фінансових операцій в порядку, установленому Програмою здійснення фінансового моніторингу за певним напрямом діяльності банку під час обслуговування клієнтів, з метою виявлення таких фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

Банк не має права проводити подальший контроль фінансових операцій протягом усього строку проведення Національним банком перевірки банку з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, уключаючи день початку такої перевірки (не поширюється на фінансові операції, які проводяться під час зазначеної перевірки).

 

6.3. Банк у разі виявлення фінансової операції клієнта, яка підлягає фінансовому моніторингу, зобов’язаний забезпечити:

ужиття передбачених законодавством України та визначених у внутрішніх нормативних документах банку з питань здійснення фінансового моніторингу заходів, спрямованих на з’ясування суті та мети фінансової операції, у тому числі шляхом витребування додаткових документів і відомостей, що стосуються цієї фінансової операції;

ужиття в межах законодавства України інших заходів, які банк вважає за доцільні, з метою належного виконання вимог законодавства із запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму;

унесення інформації про фінансову операцію до реєстру фінансових операцій;

забезпечення зупинення, поновлення проведення, відстеження (моніторингу) фінансових операцій у випадках, визначених Законом.

 

6.4. Якщо банк, який проводить фінансову операцію, має достатні підстави підозрювати, що така фінансова операція пов’язана, стосується або призначена для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій та організацій або осіб, до яких застосовані міжнародні санкції, то банк у день виникнення підозр про таку фінансову операцію невідкладно:

уносить до реєстру фінансових операцій та надає Спеціально уповноваженому органу інформацію про цю фінансову операцію та про осіб, які брали (беруть) участь у її проведенні;

надає інформацію про таку фінансову операцію правоохоронним органам, визначеним законодавством України, за місцем розташування банку в порядку, узгодженому банком з цим органом. Порядок надання такої інформації має забезпечувати її гарантовану доставку та конфіденційність.

 

6.5. Працівник банку в разі виявлення фінансової операції клієнта, що підлягає фінансовому моніторингу або може стосуватися чи призначатися для фінансування терористичної діяльності, невідкладно, але не пізніше 12 години наступного робочого дня, надає інформацію про таку фінансову операцію відповідальному працівникові банку або працівникові, уповноваженому відповідальним працівником банку.

Програмне забезпечення, установлене в банку, має забезпечувати невідкладне надання інформації про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу або може стосуватися чи призначатися для фінансування терористичної діяльності, відповідальному працівникові банку або працівникові, уповноваженому відповідальним працівником банку.

 

6.6. Банк зобов’язаний забезпечити фіксування надходження повідомлень про фінансові операції до відповідального працівника банку або працівника, уповноваженого відповідальним працівником банку.

 

6.7. Банк зобов’язаний забезпечувати внесення до реєстру фінансових операцій інформації про фінансові операції:

 

а) що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до статей 15, 16 Закону, – не пізніше наступного робочого дня з дати їх виявлення;

 

б) у проведенні яких відмовлено у зв’язку з тим, що вони містять ознаки таких, що згідно із Законом підлягають фінансовому моніторингу, – протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови;

 

в) у проведенні яких відмовлено у зв’язку з ненаданням клієнтом, з яким установлені ділові відносини, необхідної інформації для ідентифікації та вивчення його фінансової діяльності, – протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови;

 

г) щодо яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій і організацій або осіб, до яких застосовані міжнародні санкції, – негайно у день виявлення такої фінансової операції або спроби її проведення;

 

ґ) проведення яких зупинено у зв’язку з тим, що вони містять ознаки, передбачені статтями 15 і 16 Закону, – невідкладно у день зупинення фінансової операції;

 

д) проведення яких зупинено у зв’язку з тим, що їх учасниками або вигодоодержувачами є особи, які включені до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або до яких застосовані міжнародні санкції, – невідкладно у день зупинення фінансової операції;

 

е) проведення яких було зупинено за рішенням Спеціально уповноваженого органу, прийнятим з метою зупинення видаткових фінансових операцій, – у день отримання відповідних первинних документів щодо проведення таких фінансових операцій;

 

є) проведення прибуткових фінансових операцій за рахунком, щодо якого прийнято рішення Спеціально уповноваженого органу про зупинення видаткових фінансових операцій – невідкладно, але не пізніше 12 години наступного робочого дня після проведення прибуткової фінансової операції;

 

ж) проведення яких було зупинено за дорученням Спеціально уповноваженого органу, прийнятим з метою виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави, – невідкладно у день зупинення фінансової операції;

 

з) стосовно яких отримано доручення Спеціально уповноваженого органу, прийняте з метою виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави про забезпечення моніторингу, – невідкладно, але не пізніше 12 години наступного робочого дня;

 

и) стосовно яких отримано від Спеціально уповноваженого органу запит про подання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій:

протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня після проведення фінансової операції;

не пізніше десятого робочого дня з дати отримання запиту про фінансові операції, здійснені до отримання запиту Спеціально уповноваженого органу.

 

6.8. Банк – юридична особа додатково забезпечує ведення зведеного реєстру фінансових операцій з подвійною нумерацією, відлік якої має починатися з початку календарного року, з урахуванням фінансових операцій, виявлених і внесених до реєстрів фінансових операцій інших (крім філій) відокремлених підрозділів банку.

Банк – юридична особа має право вносити до зведеного реєстру фінансових операцій відповідно до вимог абзацу першого цього пункту також інформацію про фінансові операції, виявлені і внесені до реєстру фінансових операцій філії(й) банку.

Зведений реєстр фінансових операцій ведеться в електронному вигляді.

 

6.9. Реєстр фінансових операцій і зведений реєстр фінансових операцій є документами з обмеженим доступом.

Доступ до зведеного реєстру фінансових операцій мають відповідальний працівник банку – юридичної особи, а також працівники банку, уповноважені відповідальним працівником банку.

Режим доступу працівників банку до реєстру фінансових операцій установлюється відповідальним працівником банку.

Відповідальний працівник банку несе особисту відповідальність за захист реєстру фінансових операцій від знищення, несанкціонованого доступу, модифікації або викривлення даних.

Відповідальний працівник банку – юридичної особи несе особисту відповідальність за захист зведеного реєстру фінансових операцій від знищення, несанкціонованого доступу, модифікації або викривлення даних.

 

6.10. Рішення щодо віднесення фінансової операції до фінансової операції, яка підлягає фінансовому моніторингу, та внесення до реєстру фінансових операцій інформації у випадках, передбачених пунктом 6.7 цієї глави, приймає відповідальний працівник банку або працівник банку, уповноважений відповідальним працівником банку.

Повноваження працівника, уповноваженого відповідальним працівником банку щодо прийняття такого рішення, повинно бути передбачено в посадовій інструкції цього працівника.

 

6.11. Видалення даних, що внесені до реєстру фінансових операцій, не допускається.

 

6.12. Банк у разі потреби виправлення помилково внесених до реєстру фінансових операцій даних щодо окремої фінансової операції, інформацію про яку ще не надано Спеціально уповноваженому органу, в інформаційному рядку реєстру фінансових операцій, у якому містяться відомості про цю фінансову операцію, зазначає про його анулювання із наведенням у полі “Коментарі” реєстру фінансових операцій підстав для анулювання та:

доповнює реєстр фінансових операцій новим записом про цю фінансову операцію, якщо інформація про таку фінансову операцію підлягає наданню до Спеціально уповноваженого органу, або

не доповнює реєстр фінансових операцій новим записом, якщо інформація про таку фінансову операцію не підлягає наданню до Спеціально уповноваженого органу.

Банк у разі потреби виправлення помилково внесених до реєстру фінансових операцій даних щодо окремої фінансової операції, інформацію про яку вже надано Спеціально уповноваженому органу, в інформаційному рядку реєстру фінансових операцій, у якому містяться відомості про цю фінансову операцію, зазначає про його анулювання із наведенням у полі “Коментарі” реєстру фінансових операцій підстав для анулювання та:

доповнює реєстр фінансових операцій новим записом про цю фінансову операцію, якщо інформація про таку фінансову операцію підлягає наданню до Спеціально уповноваженого органу, або

не доповнює реєстр фінансових операцій новим записом, якщо інформація про таку фінансову операцію не підлягає наданню до Спеціально уповноваженого органу. У цьому разі Спеціально уповноваженому органу надсилається лист (на паперовому носії) щодо анулювання відповідного запису про фінансову операцію в реєстрі фінансових операцій із зазначенням підстав анулювання.

 

6.13. До реєстру фінансових операцій у випадках, передбачених пунктом 6.7 цієї глави, уносяться такі дані:

 

а) порядковий номер реєстрації в реєстрі фінансових операцій з початку календарного року і дата реєстрації;

 

б) унікальний номер фінансової операції в системі автоматизації банку (за його наявності);

 

в) коди області відповідно до довідників Національного банку “Довідник регіонів України” та Спеціально уповноваженого органу “Коди областей України” (в окремих полях) за місцем здійснення фінансової операції клієнтом (спроби проведення фінансової операції);

 

г) дата надходження первинного документа;

 

ґ) найменування, номер і дата первинного документа (за операцією з використанням спеціального платіжного засобу – найменування документа за операцією з використанням спеціального платіжного засобу та реквізити спеціального платіжного засобу);

 

д) дата здійснення (у разі проведення)/відмови від проведення/зупинення фінансової операції;

 

е) код ознаки здійснення фінансової операції відповідно до довідників кодів ознак здійснення фінансових операцій, визначених у додатках до Інструкції щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, затвердженої Спеціально уповноваженим органом у встановленому Законом порядку;

 

є) сума фінансової операції у валюті її проведення та її еквівалент у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, установленим Національним банком на день проведення фінансової операції;

 

ж) прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи/найменування юридичної особи-клієнта та ідентифікаційний номер платника податків (реєстраційний номер облікової картки платника податків)/код за ЄДРПОУ цієї особи (якщо ідентифікаційного номера (реєстраційного номера)/коду фізичній особі/юридичній особі не присвоєно, то ставиться дев’ять нулів);

 

з) прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи, яка діє від імені клієнта, та ідентифікаційний номер платника податків (реєстраційний номер облікової картки платника податків) цієї особи (якщо ідентифікаційного номера платника податків (реєстраційного номера облікової картки платника податків) фізичній особі не присвоєно, то ставиться дев’ять нулів) під час проведення касових операцій з готівковими коштами, за винятком інкасації коштів, яка здійснюється в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку;

 

и) прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи/найменування юридичної особи-контрагента та ідентифікаційний номер платника податків (реєстраційний номер облікової картки платника податків)/код за ЄДРПОУ цієї особи. Якщо ідентифікаційного номера (реєстраційного номера)/коду фізичній особі/юридичній особі не присвоєно, то ставиться дев’ять нулів. Якщо ідентифікаційний номер (реєстраційний номер) фізичної особи невідомий банку, то ставиться п’ять дев’яток. Клієнт банку, якщо він є фактичним відправником та одержувачем активів, зазначається в реєстрі фінансових операцій як клієнт та як контрагент за цією фінансовою операцією;

 

і) код виду фінансової операції;

 

ї) код ознаки (коди ознак) фінансової операції, за якою (якими) фінансова операція підлягає фінансовому моніторингу, відповідно до довідників кодів ознак фінансових операцій, визначених у додатках до Інструкції щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, затвердженої Спеціально уповноваженим органом у встановленому Законом порядку, крім випадків, передбачених підпунктами “в”, “г”, “д”, пункту 6.7 цієї глави;

 

к) коментарі (за наявності);

 

л) прізвище та ініціали працівника, який повідомив про фінансову операцію (у разі виявлення фінансової операції за допомогою програмного забезпечення зазначається абревіатура “ПЗ”);

 

м) прізвище та ініціали працівника, який вніс інформацію про фінансову операцію до реєстру фінансових операцій.

 

6.14. У разі виявлення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, за результатами здійснення перевірки службою внутрішнього аудиту банку або Національним банком інформація про таку фінансову операцію вноситься до реєстру фінансових операцій не пізніше наступного робочого дня з дати складення аудиторського висновку службою внутрішнього аудиту банку або дати отримання банком довідки про перевірку Національним банком.

 

6.15. Якщо банк відмовляє клієнту в проведенні фінансової операції у випадках, установлених Законом, то до реєстру фінансових операцій вносяться дані, пов’язані з такою фінансовою операцією та наявні на час прийняття відповідного рішення, з обов’язковим зазначенням у полі “Коментарі” підстав відмови.

 

6.16. Рішення про надання або ненадання Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансову операцію, що підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, приймає відповідальний працівник банку згідно з Програмою здійснення фінансового моніторингу за певним напрямом діяльності банку в процесі обслуговування клієнтів.

 

6.17. Після надання Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансову операцію, спробу її проведення або відмову в проведенні, інформаційний рядок реєстру фінансових операцій, у якому містяться відомості про цю фінансову операцію, після отримання від Спеціально уповноваженого органу файла-повідомлення про взяття (відмову від взяття) фінансової(их) операції(й) на облік з нульовими кодами помилок щодо цієї фінансової операції доповнюється даними щодо дати, найменування файла та номера інформаційного рядка файла-повідомлення, у якому інформація про цю фінансову операцію була надіслана до Спеціально уповноваженого органу. Формування довідника кодів помилок і внесення змін до нього здійснюється Спеціально уповноваженим органом у встановленому Законом порядку.

 

6.18. У разі надання Спеціально уповноваженому органу додаткової інформації про фінансову операцію або пов’язані з нею фінансові операції, інформаційний рядок реєстру фінансових операцій, у якому містяться відомості про цю фінансову операцію, доповнюється даними щодо найменування і дати отримання файла-запиту, найменування і дати надсилання файла-відповіді та/або файла-додатка.

 

6.19. Відповідальний працівник банку в разі прийняття рішення про недоцільність інформування Спеціально уповноваженого органу про фінансову операцію, яка підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу і внесена до реєстру фінансових операцій, складає довідку, у якій обґрунтовує це рішення (далі – довідка).

Довідка, яка складена на паперовому носії, має містити порядковий номер реєстрації фінансової операції в реєстрі фінансових операцій, дату її складання, перелік ужитих заходів щодо з’ясування суті і мети проведення клієнтом фінансової операції, інформацію про отримання відповідних документів, результати вжитих заходів, висновок щодо прийнятого рішення і підпис відповідального працівника банку. В інформаційному рядку в реєстрі фінансових операцій, у якому міститься інформація про фінансову операцію, що підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу (далі – інформаційний рядок), у полі “Коментарі” зазначається про факт складання довідки та дата її складання.

Про довідку, що складена в електронній формі, якщо це передбачено Програмою здійснення фінансового моніторингу за певним напрямом діяльності банку під час обслуговування клієнтів, в інформаційному рядку в полі “Коментарі” робиться запис про складання довідки, зазначається дата її складання, а також перелік ужитих заходів щодо з’ясування суті і мети проведення клієнтом фінансової операції, інформація про отримання відповідних документів, результати ужитих заходів, висновок щодо прийнятого рішення.

Відповідальний працівник банку складає окрему довідку щодо кожної фінансової операції, яка підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, стосовно якої він прийняв рішення про недоцільність інформування Спеціально уповноваженого органу.

 

6.20. Щомісяця до 15 числа частина реєстру фінансових операцій, яка містить інформацію про фінансові операції, зареєстровані в попередньому місяці, роздруковується, разом із довідками формується у справу, яка нумерується, прошнуровується та опечатується. На останній пронумерованій сторінці робиться запис про кількість сторінок у справі, який затверджується підписом відповідального працівника банку та засвідчується відбитком печатки банку.

Усі сформовані справи роздрукованих частин реєстру фінансових операцій разом із довідками зберігаються протягом п’яти років з часу закінчення календарного року, у якому формувався реєстр фінансових операцій.

 

7. Порядок надання інформації

Спеціально уповноваженому органу

 

7.1. Банк у випадках, передбачених Законом, зобов’язаний надавати Спеціально уповноваженому органу інформацію про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та ідентифікаційні дані осіб, які їх здійснили (здійснюють, намагалися здійснити), а також іншу інформацію з питань запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму, відповідно до законів України. Зазначена інформація може надаватися відокремленими підрозділами банку до Спеціально уповноваженого органу як безпосередньо, так і через банк – юридичну особу.

Інформація, що надається відокремленим підрозділом банку до Спеціально уповноваженого органу через банк – юридичну особу, має містити обліковий ідентифікатор цього відокремленого підрозділу.

Порядок передавання інформації до Спеціально уповноваженого органу має забезпечувати її гарантовану доставку та конфіденційність.

 

7.2. Банк у визначених Законом випадках надає Спеціально уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію або про відмову від її проведення/встановлення ділових відносин у терміни, передбачені Законом.

У разі зупинення фінансової операції банк надає інформацію про таку фінансову операцію із заповненням поля “Коментарі” в порядку та строки, передбачені главою 8 цього Положення.

Одночасно банк може надати додаткову інформацію щодо цієї фінансової операції Спеціально уповноваженому органу.

 

7.3. Надання банком Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу або у проведенні яких було відмовлено, а також осіб, які брали участь у їх проведенні або в обслуговуванні яким було відмовлено, а також про фінансову операцію, щодо якої в банку є достатні підстави підозрювати, що вона може бути пов’язана, стосуватися або призначатися для фінансування терористичної діяльності, здійснюється у формі файлів-повідомлень.

Надання банком Спеціально уповноваженому органу інформації про відмову від встановлення ділових відносин, якщо здійснення ідентифікації клієнта відповідно до вимог законодавства є неможливим здійснюється шляхом надсилання листа/файла-листа із зазначенням підстав відмови та наявної інформації щодо клієнта.

 

7.4. Інформація щодо кожної фінансової операції, яка надається Спеціально уповноваженому органу в складі файла-повідомлення, підписується відповідальним працівником банку шляхом накладення електронного цифрового підпису за допомогою засобів накладення/перевірки електронного цифрового підпису, наданих Національним банком та вбудованих у систему автоматизації банку.

 

7.5. Сформований системою автоматизації банку файл-повідомлення шифрується програмними засобами, вбудованими в АРМ-НБУ – інформаційний (далі – АРМ-НБУ), та передається засобами електронної пошти Національного банку на адресу Спеціально уповноваженого органу.

 

7.6. Спеціально уповноважений орган після отримання файла-повідомлення від банку розшифровує цей файл за допомогою АРМ-НБУ, перевіряє електронні цифрові підписи, здійснює контроль за правильністю заповнення всіх реквізитів файла-повідомлення та повнотою наданих даних. За результатами такого контролю файла-повідомлення до кінця наступного робочого дня, у якому він отримав такий файл, Спеціально уповноважений орган формує та надсилає на адресу банку файл-повідомлення про взяття (відмову від взяття) фінансової(их) операції(й) на облік.

 

7.7. Відповідальний працівник банку в разі отримання файла-повідомлення про взяття (відмову від взяття) фінансової операції на облік з ненульовими кодами помилок за окремими фінансовими операціями або щодо файла-повідомлення в цілому має проаналізувати причини виникнення помилок, забезпечити їх виправлення та подати протягом трьох робочих днів з дня отримання файла-повідомлення про взяття (відмову від взяття) фінансової операції на облік з ненульовими кодами помилок належним чином оформлене повідомлення у складі нового файла-повідомлення на адресу Спеціально уповноваженого органу.

 

7.8. Відповідальний працівник банку перед повторним формуванням файла-повідомлення здійснює перевірку чинності відповідного ключа (ключів) шифрування на АРМ-НБУ, якщо отриманий файл-повідомлення про взяття (відмову від взяття) фінансової операції (фінансових операцій) на облік містить ненульові коди помилок. У разі потреби він звертається до служби захисту інформації відповідного територіального управління Національного банку для отримання відповідного сертифіката ключа. Файл-повідомлення про взяття (відмову від взяття) фінансової операції (фінансових операцій) на облік з нульовими кодами помилок стосовно окремої фінансової операції, інформація щодо якої надіслана до Спеціально уповноваженого органу у відповідному файлі-повідомленні, є підтвердженням того, що ця фінансова операція взята на облік Спеціально уповноваженим органом.

 

7.9. Відповідальний працівник банку в разі виникнення аварійних ситуацій, що призводять до неможливості відправлення до Спеціально уповноваженого органу у встановленому порядку відповідних файлів інформаційного обміну за допомогою електронної пошти Національного банку, невідкладно звертається до відповідного територіального управління Національного банку за своїм місцезнаходженням шляхом подання на магнітних або цифрових носіях сформованих та зашифрованих АРМ-НБУ файлів разом із супровідним листом з проханням надіслати такі файли за допомогою електронної пошти Національного банку на адресу Спеціально уповноваженого органу. Порядок надання такої інформації має забезпечувати її гарантовану доставку та конфіденційність.

Відповідальний працівник банку звертається до Спеціально уповноваженого органу та узгоджує засіб отримання від Спеціально уповноваженого органу відповідних файлів інформаційного обміну. Якщо відповідні файли інформаційного обміну від Спеціально уповноваженого органу отримано територіальним управлінням Національного банку, то зазначене територіальне управління надсилає його відповідальному працівникові банку електронною поштою або передає на магнітному або цифровому носії.

 

7.10. Відповідальний працівник банку звертається до Спеціально уповноваженого органу та з’ясовує причини ненадання банку відповідних файлів інформаційного обміну, якщо з будь-яких причин банк не отримав їх від Спеціально уповноваженого органу протягом двох робочих днів з часу відправлення відповідних файлів.

 

7.11. Направлення Спеціально уповноваженим органом до банку запитів про надання у передбачених Законом випадках інформації здійснюється в електронному вигляді засобами електронної пошти Національного банку чи на паперовому носії поштою з повідомленням про вручення або за допомогою кур’єрського або фельд’єгерського зв’язку.

 

7.12. Надання банком на запит Спеціально уповноваженого органу додаткової інформації про фінансові операції, які стали об’єктом фінансового моніторингу, копій документів, на підставі яких були проведені такі фінансові операції та пов’язані з ними фінансові операції, відомостей про їх учасників, а також іншої інформації, зокрема тієї, що становить банківську або комерційну таємницю, копій документів, необхідних для виконання покладених на Спеціально уповноважений орган завдань, здійснюється шляхом формування та надсилання файла-відповіді та в разі потреби файла-додатка протягом п’яти робочих днів з дати надходження від Спеціально уповноваженого органу файла-запиту або в інший термін, погоджений із Спеціально уповноваженим органом.

Банк у випадку отримання від Спеціально уповноваженого органу запиту про надання інформації на паперовому носії надає у встановлений абзацом першим цього пункту строк Спеціально уповноваженому органу відповідь на паперовому носії або шляхом формування та надсилання файла-відповіді, а в разі потреби – файла-додатка.

Надання банком Спеціально уповноваженому органу за власною ініціативою зазначеної в абзаці першому цього пункту інформації та копій документів, що не може(уть) бути передана(і) у файлі-повідомленні або файлі-відповіді, здійснюється шляхом формування та надсилання до Спеціально уповноваженого органу файла-додатка.

Сформований системою автоматизації банку файл-додаток шифрується за допомогою програмних засобів, вбудованих в АРМ-НБУ, і надсилається засобами електронної пошти Національного банку на адресу Спеціально уповноваженого органу разом із файлом-повідомленням або файлом-відповіддю або передається до Спеціально уповноваженого органу на магнітному або цифровому носії.

Порядок передавання до Спеціально уповноваженого органу файла-додатка на магнітному або цифровому носії або відповіді на паперовому носії має забезпечувати його гарантовану доставку та конфіденційність.

 

7.13. Банк у разі отримання файла-запиту/запиту на паперовому носії Спеціально уповноваженого органу на виконання запиту відповідного органу іноземної держави надає необхідну для виконання запиту інформацію (у тому числі таку, що становить банківську або комерційну таємницю) та копії документів. Вимога Спеціально уповноваженого органу щодо надання інформації, необхідної для виконання запиту відповідного органу іноземної держави, має містити посилання на номер і дату реєстрації цього запиту у відповідному реєстрі Спеціально уповноваженого органу.

 

7.14. Банк зобов’язаний виконати запит Спеціально уповноваженого органу про надання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнта, фінансові операції якого стали об’єктом фінансового моніторингу, шляхом здійснення первинного фінансового моніторингу цих фінансових операцій та направлення до Спеціально уповноваженого органу відповідних файлів-повідомлень.

 

8. Порядок зупинення, поновлення фінансових операцій та

виконання рішень (доручень, запитів) Спеціально уповноваженого органу

 

8.1. Банк відповідно до частини першої статті 17 Закону:

має право зупинити проведення фінансової операції, якщо така фінансова операція містить ознаки, передбачені статтями 15 і 16 Закону;

зобов’язаний зупинити проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції.

Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на строк до двох робочих днів.

 

8.2. Банк зобов’язаний використовувати програмне забезпечення, яке забезпечує виявлення та зупинення безпосередньо до проведення фінансової операції, що здійснюється на користь або за дорученням клієнта банку, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції.

 

8.3. Доведення до банків переліку організацій, юридичних або фізичних осіб, пов’язаних зі здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, здійснюється Спеціально уповноваженим органом у встановленому законодавством порядку.

 

8.4. Відповідальний працівник банку видає внутрішнє розпорядження в разі прийняття рішення про:

зупинення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 17 Закону;

подальше зупинення фінансової операції на виконання рішення Спеціально уповноваженого органу відповідно до частин другої та п’ятої статті 17 Закону;

зупинення видаткових фінансових операцій за рахунками клієнтів (осіб), якщо такі фінансові операції містять ознаки, передбачені статтями 15, 16 Закону, відповідно до рішення Спеціально уповноваженого органу згідно з частинами третьою та п’ятою статті 17 Закону;

зупинення проведення фінансової операції відповідної особи за дорученням Спеціально уповноваженого органу на виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави, відповідно до частини п’ятої статті 22 Закону;

поновлення проведення фінансових операцій у випадках, передбачених Законом та цією главою.

У разі отримання рішення/доручення Спеціально уповноваженого органу про зупинення фінансової операції (видаткових фінансових операцій) розпорядження видається в день отримання рішення/доручення з обов’язковим повідомленням керівника виконавчого органу банку/керівника філії іноземного банку/керівника відокремленого підрозділу банку.

 

8.5. Внутрішні розпорядження відповідального працівника банку про зупинення фінансової операції, видані згідно з пунктом 8.4 цієї глави, мають містити таку інформацію:

найменування клієнта та номер його рахунку;

найменування, номер і дата первинного документа;

суму фінансової операції;

підстави зупинення фінансової операції, визначені Законом;

строк зупинення фінансової операції;

підпис відповідального працівника і дату видачі розпорядження.

Зазначені у пункті 8.4 цієї глави розпорядження мають зберігатися в окремій справі протягом п’яти років у порядку, передбаченому для зберігання документів з обмеженим доступом.

 

8.6. Банк зобов’язаний повідомити Спеціально уповноважений орган про зупинення фінансової операції у випадках, передбачених пунктом 17 частини другої статті 6 і частиною першою статті 17 Закону, шляхом невідкладного формування та відправлення в той самий робочий день, коли фінансова операція була зупинена, відповідного файла-повідомлення. У полі “Коментарі” цього повідомлення зазначається дата закінчення зупинення фінансової операції. Одночасно банк може надати додаткову інформацію щодо цієї фінансової операції Спеціально уповноваженому органу.

 

8.7. Визначені главою 7 цього Положення вимоги стосовно порядку формування, надсилання, контролю за правильністю заповнення всіх реквізитів та отримання Спеціально уповноваженим органом поширюються на файли-повідомлення, що містять інформацію про зупинення фінансової операції, передбачені пунктом 8.6 цієї глави.

 

8.8. Рішення та/або доручення Спеціально уповноваженого органу на паперовому носії має бути надіслане до банку із забезпеченням його гарантованої доставки.

 

8.9. Доведення Спеціально уповноваженим органом до банку прийнятих рішень та наданих доручень і запитів здійснюється в електронному вигляді засобами електронної пошти Національного банку чи в паперовому вигляді поштою з повідомленням про вручення, або за допомогою кур’єрського або фельд’єгерського зв’язку.

Часом і датою доведення рішення та/або доручення до банку є час і дата отримання банком цього файла на вузлі електронної пошти Національного банку або час і дата, які зазначені на повідомленні про вручення.

 

8.10. Банк після надходження відповідного файла-рішення/рішення або доручення на паперовому носії Спеціально уповноваженого органу зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 11 години наступного робочого дня з дня його отримання підтвердити в листі/файлі-листі факт отримання файла-рішення/рішення або доручення на паперовому носії із зазначенням відомостей щодо забезпечення його виконання.

У такому листі/файлі-листі зазначається інформація про час і дату отримання рішення або доручення, виконання рішення або доручення в частині зупинення чи поновлення або забезпечення моніторингу фінансових операцій, залишок коштів на час зупинення фінансових операцій на рахунку.

Банк у випадку отримання від Спеціально уповноваженого органу рішення та/або доручення на паперовому носії надає у встановлений абзацом першим цього пункту строк Спеціально уповноваженому органу підтвердження в листі (на паперовому носії або в електронному вигляді) або шляхом формування та надсилання файла-листа.

Порядок надсилання до Спеціально уповноваженого органу листа на паперовому носії або в електронному вигляді має забезпечувати його гарантовану доставку та конфіденційність.

 

8.11. У разі прийняття Спеціально уповноваженим органом рішення про зупинення видаткових фінансових операцій за рахунками клієнтів (осіб) на строк до п’яти робочих днів та отримання банком відповідного файла-рішення/рішення на паперовому носії банк повинен зупинити такі видаткові фінансові операції.

Інформація про видаткові фінансові операції за рахунками клієнтів надається Спеціально уповноваженому органу в день їх зупинення шляхом надсилання файла-повідомлення, якщо такі фінансові операції зупинені на підставі відповідного рішення Спеціально уповноваженого органу.

Прибуткові фінансові операції за такими рахунками не зупиняються.

Банк зобов’язаний повідомити Спеціально уповноважений орган про проведення прибуткових фінансових операцій шляхом надсилання в той самий день електронного інформаційного повідомлення про кожну прибуткову фінансову операцію. Таке повідомлення має містити:

код ознаки фінансової операції відповідно до додатка 3 до Інструкції щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, затвердженої Спеціально уповноваженим органом у встановленому законодавством порядку;

реєстраційний номер і дату рішення Спеціально уповноваженого органу;

дату здійснення прибуткової фінансової операції;

суму, на яку проведено фінансову операцію.

Інформація про таку фінансову операцію невідкладно, але не пізніше 12 години наступного робочого дня, уноситься до реєстру фінансових операцій і в цей самий день надається Спеціально уповноваженому органу в складі файла-повідомлення.

 

8.12. Загальний строк зупинення проведення фінансової операції у випадках, передбачених статтею 17 Закону, не може перевищувати 14 робочих днів з дня видачі відповідальним працівником банку розпорядження про її зупинення.

 

8.13. Тривалість строку зупинення проведення або забезпечення моніторингу фінансової операції за запитом уповноваженого органу іноземної держави встановлюється Спеціально уповноваженим органом відповідно до строку, визначеного в запиті уповноваженого органу іноземної держави.

 

8.14. Якщо на час отримання файла-рішення/рішення (доручення) на паперовому носії Спеціально уповноваженого органу фінансова операція вже проведена, то банк невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня, зобов’язаний забезпечити внесення до реєстру фінансових операцій та надсилання до Спеціально уповноваженого органу інформації про таку фінансову операцію в складі файла-повідомлення.

 

8.15. Банк здійснює облік коштів за фінансовою операцією, проведення якої зупинено в порядку, визначеному вимогами цієї глави, за поточним рахунком клієнта. Облік розрахункового документа за такою фінансовою операцією разом із розпорядженням про її зупинення здійснюється на позабалансовому рахунку 9809 А “Інші документи за розрахунковими операціями клієнтів”.

 

8.16. Банк у разі неотримання рішення Спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення фінансової операції поновлює проведення фінансової операції після закінчення строку, установленого банком чи Спеціально уповноваженим органом.

Банк поновлює проведення видаткових фінансових операцій/фінансової операції в разі отримання файла-рішення/рішення (доручення) на паперовому носії Спеціально уповноваженого органу відповідно до абзацу четвертого частини п’ятої статті 17 і частини п’ятої статті 22 Закону про скасування рішення Спеціально уповноваженого органу про зупинення видаткових фінансових операцій чи поновлення фінансових операцій, зупинених на виконання відповідного запиту уповноваженого органу іноземної держави.

 

8.17. Банк зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 11 години наступного робочого дня з дня поновлення проведення фінансових операцій, повідомити Спеціально уповноважений орган у файлі-листі про таке поновлення (із зазначенням відомостей щодо підстав, часу і дати поновлення проведення фінансових операцій).

 

8.18. Банк у разі поновлення проведення фінансової операції виконує переказ коштів із поточного рахунку клієнта за платіжним дорученням, за яким фінансова операція була зупинена.

 

9. Порядок погодження призначення та звільнення

відповідального працівника банку

 

9.1. Погодження Національним банком кандидатури відповідального працівника банку (крім відокремленого підрозділу банку) здійснюється з метою визначення рівня його фахової та професійної підготовки, особистих якостей і здібностей, необхідних для забезпечення ефективного виконання банком вимог законодавства у сфері запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму.

 

9.2. Призначення відповідального працівника банку (крім відокремленого підрозділу банку) на посаду здійснюється в порядку, визначеному установчими документами банку/положенням про філію іноземного банку, після погодження Національним банком його кандидатури.

 

9.3. Внутрішньобанківську систему запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму очолює відповідальний працівник банку.

 

9.4. У банку з урахуванням особливостей його організації, основних напрямів діяльності, клієнтської бази і рівня ризиків, пов’язаних з клієнтами та їх фінансовими операціями, може бути сформовано або визначено окремий структурний підрозділ із запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму. Підрозділ очолює відповідальний працівник банку або цей підрозділ безпосередньо підпорядковується відповідальному працівникові банку.

Такий підрозділ має функціонувати відповідно до положення про цей структурний підрозділ, що затверджується згідно з внутрішніми процедурами банку.

 

9.5. Відповідальний працівник відокремленого підрозділу банку призначається на посаду та звільняється з неї в порядку, визначеному установчими документами банку, за погодженням з відповідальним працівником банку.

У разі недоцільності введення окремої посади відповідального працівника у відокремленому підрозділі банку виконання обов’язків відповідального працівника відокремленого підрозділу банку покладається на керівника або іншу посадову особу відокремленого підрозділу банку.

Відповідальний працівник відокремленого підрозділу банку за посадою має бути не нижче керівника самостійного структурного підрозділу відокремленого підрозділу банку.

Покладання обов’язків відповідального працівника відокремленого підрозділу банку на посадову особу відокремленого підрозділу банку та усунення її від виконання таких обов’язків погоджуються з відповідальним працівником банку – юридичної особи.

 

9.6. Відповідальний працівник банку повинен відповідати таким кваліфікаційним вимогам:

має бути членом правління банку, кандидатура якого погоджена Національним банком в установленому порядку (не стосується відповідального працівника філії іноземного банку/відокремленого підрозділу банку);

мати повну вищу економічну, юридичну освіти або освіту в галузі управління;

мати стаж роботи в банківській системі не менше ніж три роки або стаж роботи на посаді керівника банку чи підрозділу банку не менше одного року, або стаж роботи не менше ніж три роки у сфері запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму;

мати бездоганну ділову репутацію.

 

9.7. Обставинами, які свідчать про відсутність бездоганної ділової репутації кандидатури на посаду відповідального працівника банку, є:

наявність судимості, не погашеної і не знятої в установленому законодавством порядку;

наявність факту застосування до особи адміністративного стягнення за порушення законодавства України щодо банківської діяльності та/або з питань запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму, якщо не минув один рік із дня закінчення виконання стягнення;

за пред’явленим обвинуваченням у вчиненні злочину не встановлено складу злочину, але виявлено порушення вимог Закону, Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку;

невиконання зобов’язань з оплати боргу щодо будь-якого банку або іншої юридичної чи фізичної особи;

незаконні дії в минулому, що призвели до банкрутства або ліквідації банку чи іншої юридичної особи;

звільнення у зв’язку з виданим розпорядженням Національного банку чи на вимогу іншого державного органу (у тому числі іноземного);

звільнення на підставі пунктів 2 – 4, 7, 8 частини першої статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України (протягом останніх п’яти років);

позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю в порядку, передбаченому Кримінальним кодексом України.

 

9.8. Банк має перевірити надану кандидатом на посаду відповідального працівника банку інформацію на відповідність кваліфікаційним вимогам, зазначеним у пункті 9.6 цієї глави.

Банк проводить таку перевірку на підставі представлених кандидатом оригіналів документів або належним чином засвідчених їх копій, а також у разі потреби на підставі інформації, одержаної від органів державної влади, банків, фінансових установ, інших юридичних осіб, і за результатами проведених заходів щодо збору інформації про кандидата з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою).

 

9.9. Банк до прийняття рішення про відповідність кандидата на посаду відповідального працівника банку кваліфікаційним вимогам, зазначеним у пункті 9.6 цієї глави, повинен з’ясувати, перевірити та врахувати інформацію про факти порушення банком законодавства України щодо банківської діяльності та/або з питань запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму (у разі їх наявності протягом останніх трьох років), допущені внаслідок дії або бездіяльності кандидата на посаду відповідального працівника банку, а саме:

кількість фактів порушень;

кількість фактів і підстави притягнення до адміністративної відповідальності;

кількість заходів впливу (санкцій) до банку, застосованих Національним банком.

 

9.10. Погодження кандидатури відповідального працівника банку 1 і 2 груп, 3 і 4 груп Київського регіону, філії іноземного банку здійснюється Комісією Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків (далі – Комісія Національного банку).

Погодження кандидатури відповідального працівника банку 3 і 4 груп, крім банків Київського регіону, здійснюється Комісією з питань нагляду та регулювання діяльності банків при територіальному управлінні Національного банку (далі – Комісія територіального управління Національного банку) за місцезнаходженням банку – юридичної особи.

 

9.11. Банк після прийняття рішення про відповідність кандидата кваліфікаційним вимогам, зазначеним у пункті 9.6 цієї глави, формує пакет документів, який має містити:

копії сторінок паспорта, які містять фотографію, прізвище, ім’я, по батькові (у разі наявності), дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та найменування органу, що його видав, місце проживання або тимчасового перебування, інформацію про громадянство (якщо особа є нерезидентом), засвідчені банком належним чином;

копію трудової книжки, засвідчену банком належним чином;

копію диплому про освіту, засвідчену нотаріально;

довідки банків та/або інших фінансових установ, у яких отримано кредити, про стан виконання зобов’язань щодо їх повернення, складені на офіційному бланку банку/фінансової установи, підписані керівником банку/фінансової установи та засвідчені відбитком печатки банку/фінансової установи;

копію рішення органу управління (уповноваженої посадової особи) банку про тимчасове покладання на кандидата обов’язків відповідального працівника банку;

інформацію територіальних управлінь Національного банку, що здійснюють нагляд за діяльністю банків, у яких працював кандидат, про відсутність у його роботі зловживань і порушень законодавства України щодо банківської діяльності та/або з питань запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму (якщо кандидат працював в інших регіонах України);

анкету (додаток 7);

висновок банку про відповідність кандидата передбаченим цим Положенням кваліфікаційним вимогам, який складається на офіційному бланку банку, підписується керівником банку та засвідчується відбитком печатки банку.

Під час призначення на посаду відповідального працівника банку фізичної особи-іноземця рішення про погодження такої кандидатури Комісія Національного банку/Комісія територіального управління Національного банку приймає з урахуванням поданих документів (їх копій, засвідчених у встановленому порядку), що підтверджують наявність:

освіти, визначеної в пункті 9.6 цієї глави;

стажу роботи на керівних посадах у банківській системі за відповідним фахом не менше ніж три роки;

інформації центрального банку або іншого органу відповідної держави, що здійснює нагляд за діяльністю банків, про відсутність у його роботі правопорушень;

документів щодо законності перебування іноземця на території України;

дозволу на працевлаштування, виданого Державним центром зайнятості Міністерства соціальної політики України або за його дорученням центром зайнятості Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами зайнятості, у випадках, передбачених законодавством України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Документи (або їх копії), що стосуються фізичної особи-іноземця або видані органом іноземної держави, мають бути подані мовою оригіналу з перекладом на українську мову та засвідчені нотаріально.

 

9.12. Банк зобов’язаний надати Національному банку достовірну інформацію та документи про особу, кандидатуру якої подає на погодження, які мають бути чинними на момент їх подання.

Національний банк/територіальне управління Національного банку в разі подання неповного пакета документів чи його невідповідності вимогам, зазначеним у пункті 9.11 цієї глави, або якщо подані документи містять недостовірну інформацію та/або не є чинними на момент подання, повертає банку документи щодо кандидатури відповідального працівника банку з відповідним обґрунтуванням.

Керівник банку за надання недостовірної інформації та/або документів, які не є чинними на момент їх подання, несе відповідальність згідно із законодавством України.

 

9.13. Пакет документів для погодження кандидатури відповідального працівника банку подається:

банками 1 і 2 груп, банками 3 і 4 груп Київського регіону, філіями іноземних банків до структурного підрозділу центрального апарату Національного банку з питань запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму (далі – Департамент);

банками 3 і 4 груп, крім банків Київського регіону, до територіального управління Національного банку за місцезнаходженням банку − юридичної особи.

 

9.14. Порядок погодження кандидатури відповідального працівника банку включає:

 

а) розгляд поданих банком документів щодо відповідності кандидатури кваліфікаційним вимогам, зазначеним у пункті 9.6 цієї глави;

 

б) проведення тестування кандидата на посаду в порядку, установленому Національним банком, та співбесіди з членами Комісії Національного банку/Комісії територіального управління Національного банку з метою обґрунтованого визначення професійної придатності та компетенції кандидатури на посаду відповідального працівника банку;

 

в) прийняття рішення Комісією Національного банку/Комісією територіального управління Національного банку про погодження/непогодження кандидатури відповідального працівника банку.

Якщо кандидат, який уже проходив тестування та був погоджений Національним банком на посаду відповідального працівника банку, змінює місце роботи, але з дати проведення тестування минуло не більше одного року, Комісія Національного банку/Комісія територіального управління Національного банку може прийняти рішення про погодження кандидатури відповідального працівника банку без проведення повторного тестування.

 

9.15. Кандидатура відповідального працівника банку погоджується Національним банком після розгляду його кандидатури Комісією Національного банку/Комісією територіального управління Національного банку з урахуванням результатів тестування щодо знання вимог законодавства України, нормативно-правових актів з питань запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму.

Погодження кандидатури відповідального працівника банку (крім відокремленого підрозділу банку) здійснюється після погодження Національним банком його кандидатури на посаду члена правління банку.

 

9.16. Національний банк/територіальне управління Національного банку протягом п’яти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення про погодження (непогодження) кандидатури відповідального працівника банку направляє копію рішення банку.

 

9.17. Особа, кандидатура якої подавалася на погодження, у разі отримання негативних результатів тестування за зверненням банку може бути допущена до проходження повторного тестування (за рішенням Комісії Національного банку/Комісії територіального управління Національного банку).

Національний банк/територіальне управління Національного банку відмовляє в погодженні кандидатури відповідального працівника банку в разі отримання нею негативного результату повторного тестування.

У цьому разі банк у місячний строк з дня прийняття рішення Комісією Національного банку/Комісією територіального управління Національного банку про відмову відповідно до вимог цього Положення подає Департаменту/територіальному управлінню Національного банку пакет документів, необхідний для погодження іншої кандидатури.

 

9.18. Тимчасовий адміністратор банку/філії іноземного банку має право прийняти рішення про тимчасове покладання обов’язків відповідального працівника банку/філії іноземного банку/відокремленого підрозділу, розташованого на території іншої держави, на визначену ним особу та подати клопотання до Національного банку про погодження кандидатури такої особи в порядку, установленому цією главою.

 

9.19. На час тимчасової відсутності [у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відпусткою, відрядженням, відстороненням від посади згідно з розпорядженням (рішенням) Національного банку] відповідального працівника банку, але на строк не більше ніж чотири місяці, керівник виконавчого органу банку/керівник філії іноземного банку в установленому установчими документами банку/положенням про філію іноземного банку порядку призначає працівника, який виконуватиме обов’язки тимчасово відсутнього (відстороненого) відповідального працівника банку.

На особу, яка тимчасово виконує обов’язки відповідального працівника банку, покладаються всі обов’язки та надаються всі права відповідального працівника банку, передбачені Законом, цим Положенням і внутрішніми нормативними документами банку з питань здійснення фінансового моніторингу.

У разі тимчасової відсутності відповідального працівника банку понад чотири місяці погодження кандидатури на посаду відповідального працівника банку з Національним банком здійснюється відповідно до вимог цієї глави. Передбачений пунктом 9.11 цієї глави пакет документів має бути поданий банком не пізніше двох тижнів із дня закінчення зазначеного строку.

 

9.20. Погодження з Національним банком/територіальним управлінням Національного банку звільнення з посади відповідального працівника банку (крім відокремленого підрозділу банку) здійснюється в разі розірвання трудового договору за ініціативою банку.

Банк у разі розгляду питання про звільнення з посади відповідального працівника банку за ініціативою банку подає в порядку, установленому пунктом 9.13 цієї глави, письмове клопотання про погодження звільнення з посади відповідального працівника банку із зазначенням обґрунтованих підстав.

 

9.21. Погодження звільнення з посади відповідального працівника банку здійснює Комісія Національного банку/Комісія територіального управління Національного банку.

 

9.22. Національний банк/територіальне управління Національного банку після проведення Комісією Національного банку/Комісією територіального управління Національного банку співбесіди з особою, звільнення якої ініціює банк, та прийняття відповідного рішення направляє банку копію цього рішення.

 

9.23. Банк після звільнення відповідального працівника банку зобов’язаний наступного робочого дня прийняти рішення про тимчасове покладання на визначену ним особу обов’язків відповідального працівника банку та в місячний термін з дня звільнення відповідального працівника банку подати Департаменту/територіальному управлінню Національного банку відомості, передбачені пунктом 9.11 цієї глави, для погодження Національним банком кандидатури на посаду відповідального працівника банку.

 

 

Директор Департаменту

фінансового моніторингу О.М.Бережний

 

 

ПОГОДЖЕНО

Заступник Голови

Національного банку України

 

_______________ І.В.Соркін

 

“___” __________ 2011 року